Не потрібно бути інженером, щоб набрати документ і відправити його на друк в принтер. В даний момент дослідники працюють над тим, щоб зробити процес 3D - друку простішим. Таким чином, в майбутньому навіть не експерт зможе використовувати 3D - принтери, щоб створювати
Нагадаємо, що особливістю даної операційної системи є необхідність підключення до Інтернету, оскільки всі додатки і інформація зберігаються на хмарних сервісах «cloudcomputing» (Детальніше: http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/17/5.pdf ). Перевага «cloudcomputing»: всі обчислення виконуються віддалено від комп'ютера користувача, необхідною умовою є тільки наявність веб-браузера і доступу в Інтернет. Недолік «cloudcomputing» – повна залежність користувача від «хмари» (де зберігаються не тільки програми, але і його
 Фото взято з інтернету |
Коли в Facebook люди натискають на Like, ніхто з них і не підозрює, що тільки ця дія дозволяє складати їх повноцінний портрет. Інноваційні технології з однієї точки зору дають можливість ефективніше вибудовувати рекламні кампанії. З іншого – це порушення прав і втручання в приватне життя. «Часто люди не викладають в Мережу деяку інформацію про себе», - розповідає Косинські Майкл з університету Кембриджу. Тому вони просто залишають відповідні поля в профілі соцмереж незаповненими і намагаються не «світити» ці дані в Інтернеті. Але це виявляється марним. Не так давно дослідження, проведене в центрі досліджень компанії «Майкрософт» та університеті в Кембриджі показало, що «лайки» у Фейсбуці можуть сказати про вік, рід, поле, діяльності, національну приналежність, освіту, політичний світогляд і навіть про особу користувача. Досить дізнатися, що він лайкать. У дослідженні брали участь майже п'ятдесят дев'ять тисяч користувачів Facebook із США. Експерти Американської АН з гуманітарних дисциплін заявляють, що їм вдалося створити алгоритм розпізнавання. Наприклад, відрізнити «білих» користувачів, від «чорних»вдалося в 95 відсотках випадків, визначити стать вийшло в 93 відсотках. З точністю до 85 відсотків показав тест за політичними уподобаннями. Християнин від мусульман відрізнили в 82 відсотках. У з'ясуванні сімейного статусу (неодружений, в шлюбі або розлучений), і у вживанні психотропних або наркотичних речовин, правда, відсотки точних «попадань» були від 65 до 73. Дослідників вразив такий факт. Респондентам було задано питання: коли їм виповнився двадцять один рік, чи були їхні батьки у шлюбі або в розлученні. Психологи вже давно знають, що розлучення буде мати довгострокові наслідки навіть у дорослих дітей, але здивування викликало, те що цю обставину можна дізнатися з «лайків». Результати дослідження показали, що алгоритм «вгадування» по кліках цього показника працює в 60 випадків. Це високий показник. Неважливо скільки користувач «лайкає». При експериментах натискання на «Подобається» коливалося від одного до семи сотень разів. Навіть випадковий «Лайк» може дати багато інформації про людину. Наступні «лайки» просто підвищують результативність за оцінкою індивіда. Виникає питання: якою інформацією про себе людина готова поділитися за власним бажанням, а які відомості вона хотіла би приховати. Майбутнє обіцяє лише збільшення кількості цифрової інформації. Це ускладнить процеси з її контролю та дозування. Дослідники порекомендували соцмережам звертати увагу на ступінь прозорості й пропонувати для своїх користувачів більше можливостей контролю.
Автор: Альона Ткачук
Джерело: Агентство по инновациям и развитию
 Музей інформатики в Парижі |
Діловий район Парижа - Дефанс знаменитий не тільки своїми розкішними офісами, наявністю великої кількості людей, що «роблять гроші», а й першим європейським музеєм інформатики. Розташовується він на останньому поверсі візитної картки кварталу Дефанс - Великої арки. Відвідувачам музею пропонується захоплююча екскурсія в історію інформатики, знайомство з першими персональними комп'ютерами середини 20- го століття. Тут же представлені і сучасні девайси, які тільки готуються до випуску на ринок. Весь історичний шлях розвитку інформатики нерозривно пов'язаний з досягненнями комп'ютерної техніки, різних обчислювальних машин. І швидкість появи нових видів «розумних» машин в останні десятиліття особливо зросла. Комп'ютер проник в усі сфери людського буття - від професійної та державної діяльності до повсякденних дрібниць. Комп'ютер зрівнявся у своїй популярності та поширенню у світі з мобільним телефоном і ці два винаходи вже не можуть існувати один без одного. Але всього п'ятнадцять - двадцять років тому важко було уявити подібний прогрес. Молоде покоління вважає, що інформаційні технології існували завжди. Саме для цього і був створений музей інформатики, щоб показати, як маленькими кроками починався розвиток перших комп'ютерів, якими параметрами вони володіли, як просувалася думка людини. Відвідувачі можуть побувати і в комп'ютерному залі 60- х років минулого століття, близько познайомитися з апаратом, який міг виконувати обчислювальні операції, за обсягом і складністю рівні сучасному мобільному телефону.
Музей інформатики існує зовсім нетривалий час - лише з 2008 року, але швидко став популярний серед місцевих жителів і гостей Парижа. Часто тут проводять різні лекції для своїх студентів, вищі навчальні заклади Парижа, ґрунтуючись на екскурсії. Експозиція музею представляє собою виставковий простір, площею 400 квадратних метрів, на якому розташовуються дуже цікаві екземпляри, наприклад винайдену ще в 1908 році вакуумну трубку. Заслуговує захоплення перший у світі мікрокалькулятор французький Micral 1973 року. Але найціннішим експонатом музею є суперкомп'ютер американського виробництва Cray, вагою півтори тонни. Всього налічується більше 200 унікальних експонатів. Не оминув своєю увагою Паризький музей інформатики таке звичайне сьогодні поняття, як Інтернет. Окремою експозицією представлена історія появи Інтернету, шляхи розвитку комп'ютерних мереж.
Музей радий прийняти відвідувачів кожен день тижня, без вихідних. Вартість квитка для дорослих становить 9 євро, а для дітей 7,5 євро. Гасло Музею - «Дізнавайся минуле, розумій сьогодення і уяви собі майбутнє!». Це гасло дуже точно характеризує представлену експозицію.
Автор: Альона Ткачук
Джерело: Сайт "Музей Мира"
 Фото взято з інтернету |
Вчені з Університету Нотр-Дам, Університету Мемфіса і Массачусетського Інституту технологій створили емоційно чутливе програмне забезпечення, яке моделює і реагує на пізнавальний і емоційний стан студентів, включаючи і нудьгу. Нова технологія, яка відповідає взаємодії викладачів - людей, не тільки пропонує студентам величезні можливості для навчання, але також пере визначає ставлення людина - комп'ютер. «АвтоУчитель» (AutoTutor) або «Емоційний АвтоУчитель» (Affective AutoTutor) може оцінити рівень знань студента, задаючи контрольні запитання; аналізуючи відповіді студента на ці питання; активно розпізнаючи і виправляючи помилки; відповідаючи на питання, скарги та коментарі студента; і навіть відчуваючи стан розчарування або нудьги, яке відчуває студент, з виразу його обличчя і положенню тіла і динамічно змінює свою стратегію, щоб допомогти студенту побороти негативні емоції. За словами одного з розробників, фахівця в галузі взаємодії комп'ютера і людини і штучного інтелекту в освіті, Д'Мелло (D'Mello), більшості систем 20-го століття потрібна людина, щоб спілкуватися з комп'ютером за допомогою вікон, значків, меню або вказівних пристроїв. Але люди завжди спілкувалися один з одним за допомогою мови і невербальних сигналів, таких як вираз обличчя, контакт очима, поза і жести. На додаток до розширення змісту повідомлення нова технологія надає інформацію про пізнавальний стан, рівні мотивації та соціальну динаміку студентів.
АвтоУчитель – це Інтелектуальна Система Викладання, яка допомагає студентам у вивченні складного технічного змісту ньютонівської фізики, комп'ютерної грамоти та критичного мислення, підтримуючи розмову природною мовою; імітуючи викладацькі та мотиваційні прийоми викладачів людей; моделюючи пізнавальні стани студентів; використовуючи свою студентську модель для динамічного корегування взаємодії під конкретного студента; відповідаючи на запитання студентів; розпізнаючи і виправляючи помилки; зацікавлюючи студента картинками, анімацією і моделюванням. На додаток до вищесказаного, емоційний АвтоУчитель має емоційно чутливі функції: стежить за виразом обличчя, мовою тіла і розмовними сигналами; регулює негативні стани; синтезує емоції за допомогою змісту своїх вербальних відповідей, інтонації мови і виразу обличчя анімованого викладача.
Як і талановитий викладач–людина, АвтоУчитель і Емоційний АвтоУчитель намагаються підтримувати баланс між крайньою нудьгою і збентеженням, майстерно змінюючи темп, напрямок і складність виконуваного завдання. Дослідження продемонстрували, що викладання один на один набагато ефективніше звичайного викладання в аудиторії, а АвтоУчитель і Емоційний АвтоУчитель моделюють стилі викладання, діалоги, мова і жести викладачів–людей. Ці технології – одні з небагатьох Інтелектуальних систем, які допомагають у вивченні, захоплюючи студентів діалогами природної мови, що копіюють педагогічні діалоги людини з людиною. Випробуваний більш ніж на 1000 студентів, АвтоУчитель сприяв просуванню, в середньому, на одну літеру по буквеній шкалі успішності. Це доводить, що він перевершив викладача новачка і практично досяг експертного рівня серед викладачів–людей.
Автор: Альона Ткачук
Джерело: Агентство по инновациям и развитию
