Факультет фізики, математики та інформатики

6.040201 Математика

Галузь знань 0402 Фізико - математичні науки

Напрям підготовки 6.040201 Математика*

Кваліфікація, що присвоюється: вчитель математики.

Рівень кваліфікації: Бакалавр (перший цикл вищої освіти).

Спеціальні вимоги до зарахування: Немає, зарахування проводиться на загальних умовах вступу.

Спеціальні положення про визнання попереднього навчання (формального, неформального, неофіційного): Немає.

Профіль програми

Вчитель математики повинен володіти знаннями і навичками, які необхідні для організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІ ступенів.

Він повинен розуміти закономірності суспільно-політичного та економічного розвитку України у світовому співтоваристві, усвідомлювати свою професійну і соціальну роль у цих процесах.

Висока професійна підготовка випускника виявляється в досконалому знанні обраного предмету, у здатності до постійної роботи над підвищенням фахового рівня, в умінні позитивно впливати на формування інтелекту та духовно-емоційної сфери учнів.

Загальний обсяг навчальної програми – 240 кредитів ЄКТС.

Ключові результати навчання

1. Знання з предметної області

• Володіння методами математичного аналізу (комплексного аналізу), лінійної алгебри, алгебри і теорії чисел, аналітичної геометрії, диференціальної геометрії, теорії ймовірності і математичної статистики, методами наближення функцій.
• Вибір, використання раціональних алгоритмів, методів, прийомів та способів розв’язування математичних задач.
• Математичні методи аналізу та опису процесів та систем.
• Аналітичне дослідження математичних моделей об’єктів і процесів на предмет існування та єдинності їх розв’язку.
• Побудова математичних моделей у вигляді систем інтегро-диференційних рівнянь.
• Використання засобів інформаційних технологій для розв’язування математичних задач і в педагогічній діяльності.
• Володіння сучасними технологіями розробки програмного забезпечення та програмної реалізації чисельних алгоритмів.
• Володіння сучасними підходами до проведення навчальних занять (проведення уроків з математики, алгебри та геометрії різних типів.)
• Технології проведення виховних заходів.
• Розробка і використання дидактичних засобів.
• Проведення психолого-педагогічних і методичних досліджень, оформлення їх результатів
• Планування (проектування) навчально-виховної роботи.

2. Когнітивні уміння та навички з предметної області

• Основи загальнотеоретичних дисциплін необхідні для розв'язання педагогічних, науково-методичних і організаційно-управлінських завдань.
• Дисципліни циклу соціально-гуманітарної підготовки: політична та соціологічна науки, психологія, педагогіка.
• Дисципліни циклу природничо-наукової підготовки: вибрані питання вищої математики (математичний аналіз, алгебру і геометрію, диференціальні рівняння, комплексний аналіз, лінійна алгебра, чисельні методи, теорію ймовірностей та математичну статистику, математичну логіку).
• Методику викладання математики, методику виховної роботи інноваційні та інформаційно-комунікаційні технології навчання.
• Історію розвитку математики в системі природничо-наукових знань.
• Взаємозв'язок математики з іншими науками, їх роль в прискоренні темпів науково-технічного прогресу. історію визначних винаходів і відкриттів в області техніки, пов'язаних з використанням математичних законів.
• Вплив теоретичних знань в області математики на зміни в технології виробництва і перебудові виробничих циклів.
• Зміст і принципи організації загальної середньої освіти з математики, шкільні програми і підручники.
• Питання формування учнівських колективів і педагогічного керівництва ними.
• Вимоги до оснащення і обладнання навчальних кабінетів і допоміжних приміщень.
• Засоби навчання і їх дидактичні можливості.
• Основні напрямки і перспективи розвитку середньої освіти та педагогічної науки в Україні.
• Принципи і прийоми збору, систематизації, узагальнення і використання інформації, проведення наукових досліджень і методичної роботи із спеціальності, підготовки інформаційних і науково-методичних матеріалів.

3. Практичні навички з предметної області

• Розв'язувати задачі шкільного курсу математики.
• Розв’язувати різноманітні математичні задачі з використанням раціональних алгоритмів, методів, прийомів та способів.
• Застосовувати набуті знання при розв'язуванні педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань з урахуванням вікових і індивідуально-типологічних відмін учнів, соціально-педагогічних ситуацій.
• Вести навчально-виховну роботу, визначати ступінь і глибину засвоєння учнями програмного матеріалу, прищеплювати їм навички самостійного поповнення знань і проведення експериментів з метою виявлення природних закономірностей.
• Користуватися різноманітними методами і формами навчання, прогресивними методами керівництва навчальною, трудовою, суспільною, спортивною і художньо-творчою діяльністю учнів.
• Використовувати навчально-лабораторне обладнання, технічні засоби навчання і сучасну електронно-обчислювальну техніку.
• сприяти формуванню в учнів наукових уявлень про природні явища і процеси. розвивати у них інтерес до вивчення математики і суміж­них наук. організовувати індивідуальні заняття з учнями за ускладненими програмами.
• Відбирати і інтерпретувати навчальний матеріал, розв'язувати питання, по­в'язані з обладнанням навчальних кабінетів і допоміжних приміщень. збирати демонстраційні установки, конструювати і виготовляти математичні моделі. використовувати наочні посібники.
• Здійснювати трудове, моральне і естетичне виховання учнів.
• аналізувати, узагальнювати і поширювати передовий педагогічний досвід. систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.
• Володіти раціональними прийомами пошуку, відбору і використання інформації. орієнтуватися у спеціальній літературі з профілюючих і суміжних наук .
• Здійснювати науково-дослідну і методичну діяльність.
• На практиці використовувати знання в області наукової організації і охорони праці.

4. Загальні уміння та навички

• Використовуючи основні досягнення української та світової культури, уміти аналізувати минулі й сучасні надбання культури, проблеми й тенденції розвитку України та світового суспільства.
• Використовуючи знання основ психології, основ економічних теорії володіти засобами сучасного менеджменту з урахуванням особливостей міжособистісних відносин в трудовому колективі.
• Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та принаймні однією із поширених європейських мов.
• Навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах.
• Здатність застосовувати набуті знання на практиці.
• Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
• Уміння організації власної діяльності та ефективного управління часом.

Професійні профілі випускників

бакалавр повинен мати високий рівень професійної підготовки, володіти широкою ерудицією і культурою.

бакалавр зобов'язаний володіти високими громадянськими і моральними якостями, відповідально й творчо ставитись до дорученої справи.

бакалавр повинен поєднувати широку фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, безперервно поповнювати свої знання, розширювати суспільно-політичний кругозір, вміти на практиці застосувати принципи наукової організації праці, володіти передовими методами управління трудовими колективами.

• Доступ до подальшого навчання

Бакалавр, підготовлений для продовження навчання за програмами спеціаліста та магістра

• Положення про екзамени, оцінювання і оцінки

Положення про організацію навчального процесу в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.

• Вимоги до державної атестації

1. Підсумкова державна атестація проводиться у вигляді державного іспиту з математики і методики навчання математики. Державний іспит має своєю метою з‘ясування рівня підготовленості випускника для виконання професійних завдань, передбачених відповідними стандартами вищої освіти, і продовження освіти.
2. Порядок проведення і програма державного іспиту визначається вищим навчальним закладом на основі методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.
3. Державний іспит проводиться як комплексна перевірка знань і умінь випускників з дисциплін, передбачених навчальним планом. Оцінюється якість виконання випускниками типових завдань діяльності.

• Вимоги до випуску

Завершена навчальна програма обсягом 240 кредитів, успішно складено державний іспит з математики і методики навчання математики.

• Форма навчання

Денна, заочна.

• Директор програми

Кіпніс Леонід Абрамович - доктор, професор фізико-математичних наук.

Структурно-логічна схема дисциплін

Напрям підготовки: 6.040201 МАТЕМАТИКА

6.040201 Математика (2)

Галузь знань 0402 Фізико - математичні науки

Напрям підготовки 6.040201 Математика*

Кваліфікація, що присвоюється: вчитель математики.

Рівень кваліфікації: Бакалавр (перший цикл вищої освіти).

Спеціальні вимоги до зарахування: Немає, зарахування проводиться на загальних умовах вступу.

Спеціальні положення про визнання попереднього навчання (формального, неформального, неофіційного): Немає.

Профіль програми

Вчитель математики повинен володіти знаннями і навичками, які необхідні для організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІ ступенів.

Він повинен розуміти закономірності суспільно-політичного та економічного розвитку України у світовому співтоваристві, усвідомлювати свою професійну і соціальну роль у цих процесах.

Висока професійна підготовка випускника виявляється в досконалому знанні обраного предмету, у здатності до постійної роботи над підвищенням фахового рівня, в умінні позитивно впливати на формування інтелекту та духовно-емоційної сфери учнів.

Загальний обсяг навчальної програми – 240 кредитів ЄКТС.

Ключові результати навчання

1. Знання з предметної області

• Володіння методами математичного аналізу (комплексного аналізу), лінійної алгебри, алгебри і теорії чисел, аналітичної геометрії, диференціальної геометрії, теорії ймовірності і математичної статистики, методами наближення функцій.
• Вибір, використання раціональних алгоритмів, методів, прийомів та способів розв’язування математичних задач.
• Математичні методи аналізу та опису процесів та систем.
• Аналітичне дослідження математичних моделей об’єктів і процесів на предмет існування та єдинності їх розв’язку.
• Побудова математичних моделей у вигляді систем інтегро-диференційних рівнянь.
• Використання засобів інформаційних технологій для розв’язування математичних задач і в педагогічній діяльності.
• Володіння сучасними технологіями розробки програмного забезпечення та програмної реалізації чисельних алгоритмів.
• Володіння сучасними підходами до проведення навчальних занять (проведення уроків з математики, алгебри та геометрії різних типів.)
• Технології проведення виховних заходів.
• Розробка і використання дидактичних засобів.
• Проведення психолого-педагогічних і методичних досліджень, оформлення їх результатів
• Планування (проектування) навчально-виховної роботи.

2. Когнітивні уміння та навички з предметної області

• Основи загальнотеоретичних дисциплін необхідні для розв'язання педагогічних, науково-методичних і організаційно-управлінських завдань.
• Дисципліни циклу соціально-гуманітарної підготовки: політична та соціологічна науки, психологія, педагогіка.
• Дисципліни циклу природничо-наукової підготовки: вибрані питання вищої математики (математичний аналіз, алгебру і геометрію, диференціальні рівняння, комплексний аналіз, лінійна алгебра, чисельні методи, теорію ймовірностей та математичну статистику, математичну логіку).
• Методику викладання математики, методику виховної роботи інноваційні та інформаційно-комунікаційні технології навчання.
• Історію розвитку математики в системі природничо-наукових знань.
• Взаємозв'язок математики з іншими науками, їх роль в прискоренні темпів науково-технічного прогресу. історію визначних винаходів і відкриттів в області техніки, пов'язаних з використанням математичних законів.
• Вплив теоретичних знань в області математики на зміни в технології виробництва і перебудові виробничих циклів.
• Зміст і принципи організації загальної середньої освіти з математики, шкільні програми і підручники.
• Питання формування учнівських колективів і педагогічного керівництва ними.
• Вимоги до оснащення і обладнання навчальних кабінетів і допоміжних приміщень.
• Засоби навчання і їх дидактичні можливості.
• Основні напрямки і перспективи розвитку середньої освіти та педагогічної науки в Україні.
• Принципи і прийоми збору, систематизації, узагальнення і використання інформації, проведення наукових досліджень і методичної роботи із спеціальності, підготовки інформаційних і науково-методичних матеріалів.

3. Практичні навички з предметної області

• Розв'язувати задачі шкільного курсу математики.
• Розв’язувати різноманітні математичні задачі з використанням раціональних алгоритмів, методів, прийомів та способів.
• Застосовувати набуті знання при розв'язуванні педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань з урахуванням вікових і індивідуально-типологічних відмін учнів, соціально-педагогічних ситуацій.
• Вести навчально-виховну роботу, визначати ступінь і глибину засвоєння учнями програмного матеріалу, прищеплювати їм навички самостійного поповнення знань і проведення експериментів з метою виявлення природних закономірностей.
• Користуватися різноманітними методами і формами навчання, прогресивними методами керівництва навчальною, трудовою, суспільною, спортивною і художньо-творчою діяльністю учнів.
• Використовувати навчально-лабораторне обладнання, технічні засоби навчання і сучасну електронно-обчислювальну техніку.
• сприяти формуванню в учнів наукових уявлень про природні явища і процеси. розвивати у них інтерес до вивчення математики і суміж­них наук. організовувати індивідуальні заняття з учнями за ускладненими програмами.
• Відбирати і інтерпретувати навчальний матеріал, розв'язувати питання, по­в'язані з обладнанням навчальних кабінетів і допоміжних приміщень. збирати демонстраційні установки, конструювати і виготовляти математичні моделі. використовувати наочні посібники.
• Здійснювати трудове, моральне і естетичне виховання учнів.
• аналізувати, узагальнювати і поширювати передовий педагогічний досвід. систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.
• Володіти раціональними прийомами пошуку, відбору і використання інформації. орієнтуватися у спеціальній літературі з профілюючих і суміжних наук .
• Здійснювати науково-дослідну і методичну діяльність.
• На практиці використовувати знання в області наукової організації і охорони праці.

4. Загальні уміння та навички

• Використовуючи основні досягнення української та світової культури, уміти аналізувати минулі й сучасні надбання культури, проблеми й тенденції розвитку України та світового суспільства.
• Використовуючи знання основ психології, основ економічних теорії володіти засобами сучасного менеджменту з урахуванням особливостей міжособистісних відносин в трудовому колективі.
• Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та принаймні однією із поширених європейських мов.
• Навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах.
• Здатність застосовувати набуті знання на практиці.
• Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
• Уміння організації власної діяльності та ефективного управління часом.

Професійні профілі випускників

бакалавр повинен мати високий рівень професійної підготовки, володіти широкою ерудицією і культурою.

бакалавр зобов'язаний володіти високими громадянськими і моральними якостями, відповідально й творчо ставитись до дорученої справи.

бакалавр повинен поєднувати широку фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, безперервно поповнювати свої знання, розширювати суспільно-політичний кругозір, вміти на практиці застосувати принципи наукової організації праці, володіти передовими методами управління трудовими колективами.

• Доступ до подальшого навчання

Бакалавр, підготовлений для продовження навчання за програмами спеціаліста та магістра

• Положення про екзамени, оцінювання і оцінки

Положення про організацію навчального процесу в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.

• Вимоги до державної атестації

1. Підсумкова державна атестація проводиться у вигляді державного іспиту з математики і методики навчання математики. Державний іспит має своєю метою з‘ясування рівня підготовленості випускника для виконання професійних завдань, передбачених відповідними стандартами вищої освіти, і продовження освіти.
2. Порядок проведення і програма державного іспиту визначається вищим навчальним закладом на основі методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.
3. Державний іспит проводиться як комплексна перевірка знань і умінь випускників з дисциплін, передбачених навчальним планом. Оцінюється якість виконання випускниками типових завдань діяльності.

• Вимоги до випуску

Завершена навчальна програма обсягом 240 кредитів, успішно складено державний іспит з математики і методики навчання математики.

• Форма навчання

Денна, заочна.

• Директор програми

Кіпніс Леонід Абрамович - доктор, професор фізико-математичних наук.

Напрям підготовки: 6.040201 МАТЕМАТИКА

6.040203 Фізика

Галузь знань 0402 Фізико – математичні науки

Напрям підготовки 6.040203 Фізика*

Кваліфікація, що присвоюється: вчитель фізики

Рівень кваліфікації: Бакалавр.

Спеціальні вимоги до зарахування: Немає.

Спеціальні положення про визнання попереднього навчання (формального, неформального, неофіційного): Немає.

Профіль програми

Бакалавр, вчитель фізики повинен володіти знаннями і навичками, які необхідні для організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІ ступенів. Він повинен розуміти закономірності суспільно-політичного та економічного розвитку України у світовому співтоваристві, усвідомлювати свою професійну і соціальну роль у цих процесах. Висока професійна підготовка випускника виявляється в досконалому знанні обраного предмету, у здатності до постійної роботи над підвищенням фахового рівня, в умінні позитивно впливати на формування інтелекту та духовно-емоційної сфери учнів. Загальний обсяг навчальної програми – 240 кредитів ЄКТС, в т.ч.: обов’язкових навчальних дисциплін – 121 кр., дисципліни вибору факультету – 37 кр., дисципліни вільного вибору студента – 60 кр, навчальна і педагогічна практики, курсові роботи – 22,5 кр.

Ключові результати навчання

Знання з предметної області

• основи загальнотеоретичних дисциплін, необхідних для розв'язання педагогічних, науково-методичних і організаційних завдань
• обов’язкових навчальних дисциплін: історія та культура України, українська мова за професійним спрямуванням, філософія, іноземна мова, політологічна та соціальна науки, психологія, педагогіка, українознавство, вікова фізіологія, шкільна гігієна, охорона праці та безпека життєдіяльності, фізичне виховання, загальна фізика, методика навчання фізики, математичний аналіз;
• дисципліни вибору факультету: Інформатика, теоретична фізика, теоретичні основи ШКФ, аналітична геометрія та лінійна алгебра ;
• дисципліни вільного вибору студента: математичні методи фізики, астрономія, основи сучасної електроніки, екологія і дисципліни відповідної спеціалізації (і/або інформатика, математика) .

Когнітивні уміння та навички з предметної області

• Основи загальнотеоретичних дисциплін необхідні для розв'язання педагогічних, науково-методичних і організаційно-управлінських завдань.
• Методику викладання фізики і астрономії, методику виховної роботи (в тому числі методику роботи класного керівника, вихователя групи продовженого дня, виховної роботи в позашкільних закладах, профорієнтаційної роботи) інноваційні та інформаційно-комунікаційні технології навчання.
• Історію розвитку фізики і астрономії в системі природничо-наукових знань.
• Взаємозв'язок фізики і астрономії з іншими науками, їх роль в прискоренні темпів науково-технічного прогресу; історію визначних винаходів і відкриттів в області техніки, пов'язаних з використанням фізичних і астрономічних законів.
• Вплив теоретичних знань в області фізики і астрономії на зміни в технології виробництва і перебудові виробничих циклів.
• Зміст і принципи організації загальної середньої освіти з фізики і астрономії, шкільні програми і підручники.
• Питання формування учнівських колективів і педагогічного керівництва ними.
• Вимоги до оснащення і обладнання навчальних кабінетів і лабораторій.
• Засоби навчання і їх дидактичні можливості.
• Основні напрямки і перспективи розвитку середньої освіти та педагогічної науки в Україні.
• Принципи і прийоми збору, систематизації, узагальнення і використання інформації, проведення наукових досліджень і методичної роботи з напряму підготовки, підготовки інформаційних і науково-методичних матеріалів.

Практичні навички з предметної області

• розв'язувати задачі шкільного курсу фізики і астрономії.
• розв’язувати різноманітні фізичні задачі з використанням раціональних алгоритмів, методів, прийомів та способів
• застосовувати набуті знання при розв'язуванні педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань з урахуванням вікових і індивідуально-типологічних відмін учнів, соціально-педагогічних ситуацій;
• вести навчально-виховну роботу, визначати ступінь і глибину засвоєння учнями програмного матеріалу, прищеплювати їм навички самостійного поповнення знань і проведення експериментів з метою виявлення природних закономірностей;
• користуватися різноманітними методами і формами навчання, прогресивними методами керівництва навчальною, трудовою, суспільною, спортивною і художньо-творчою діяльністю учнів;
• використовувати навчально-лабораторне обладнання, технічні засоби навчання і сучасну електронно-обчислювальну техніку;
• сприяти формуванню в учнів наукових уявлень про природні явища і процеси; розвивати у них інтерес до вивчення фізики і астрономії та суміж­них наук; організовувати індивідуальні заняття з учнями за ускладненими програмами;
• відбирати і інтерпретувати навчальний матеріал, розв'язувати питання, по­в'язані з обладнанням навчальних кабінетів і допоміжних приміщень; збирати демонстраційні установки, конструювати і виготовляти фізичні моделі; використовувати наочні посібники;
• здійснювати трудове, моральне і естетичне, національно-патриотичне виховання учнів;
• аналізувати, узагальнювати і поширювати передовий педагогічний досвід; систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію;
• володіти раціональними прийомами пошуку, відбору і використання інформації; орієнтуватися у спеціальній літературі з профілюючих і суміжних наук ;
• здійснювати науково-дослідну і методичну діяльність;
• на практиці використовувати знання в області наукової організації і охорони праці;

Загальні уміння та навички

• Використовуючи основні досягнення української та світової культури, уміти аналізувати минулі й сучасні надбання культури, проблеми й тенденції розвитку України та світового суспільства
• Використовуючи знання основ психології, основ економічних теорії володіти засобами сучасного менеджменту з урахуванням особливостей міжособистісних відносин в трудовому колективі
• Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та принаймні однією із поширених європейських мов
• Навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах
• Здатність застосовувати набуті знання на практиці
• Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку
• Уміння організації власної діяльності та ефективного управління часом

Професійний профіль – вчитель фізики:

бакалавр повинен мати високий рівень професійної підготовки, володіти широкою ерудицією і культурою.

бакалавр зобов'язаний володіти високими громадянськими і моральними якостями, відповідально й творчо ставитись до дорученої справи.

бакалавр повинен поєднувати широку фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, безперервно поповнювати свої знання, розширювати суспільно-політичний кругозір, вміти на практиці застосувати принципи наукової організації праці, володіти передовими методами управління трудовими колективами.

Доступ до подальшого навчання

Бакалавр, підготовлений для продовження навчання за програмами спеціаліста, магістра:

Положення про екзамени, оцінювання і оцінки

Положення про організацію навчального процесу в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.

Вимоги до державної атестації

Завершена навчальна програма обсягом 240 кредитів, успішно складена підсумкова державна атестація. Підсумкова державна атестація проводиться у вигляді державного іспиту з фізики і методики навчання фізики.

Форма навчання:

Денна, заочна

Директор програми

Михайло Тадейович Мартинюк - доктор педагогічних наук, професор

Напрям підготовки: 6.040203 Фізика

Педагогічна практика

Особливості організації педагогічної практики

на факультеті фізики, математики та інформатики 

Педагогічна практика на факультеті фізики, математики та інформатики є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу. Вона забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх учителів з їх практичною діяльністю у навчальних закладах, сприяє формуванню творчого ставлення майбутнього фахівця до педагогічної діяльності, визначає ступінь його професійної придатності і рівень педагогічної спрямованості.

Діяльність студентів у період педагогічної практики є аналогом професійної діяльності вчителя, що здійснюється в реальних умовах роботи навчально-виховних закладів. Студенти мають можливість відчути себе на майбутньому робочому місці вчителя, закріпили набуті в університеті теоретичні знання у вигляді практичних навичок, набути певного досвіду роботи в педагогічному колективі та показати свій рівень теоретичної підготовки, застосовувати знання шкільних програм і підручників для організації і здійснення навчально-пізнавального процесу школярів, вміння використовувати інноваційні та інформаційно-комунікаційні технології навчання.

Педагогічна практика на факультеті передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні достатнього для професійної діяльності обсягу знань і вмінь відповідно до кваліфікаційної характеристики фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Реалізуючи положення Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, пропонується система підготовки майбутніх учителів фізики, математики та інформатики передбачаються наступні види педагогічних практик: навчальна; навчальна (пропедевтична); виробнича (в основній школі на 4 курсі і старшій школі на 1 курсі магістратури); виробнича або асистентська (у ВНЗ І-ІV рівня).

Базами проведення практик є навчальні і позашкільні заклади міста Умані, та населених пунктів за місцем працевлаштування або проживання студентів. За період проходження практики студенти нашого факультету показують високий рівень володіння фактичним матеріалом, проводять різні типи уроків та позакласних заходів і готуються до повноцінної роботи в загальноосвітній школі.

Педагогічна практика напряму підготовки 6.040203 Фізика

Галузь знань 0402 Фізико – математичні науки

Педагогічна практика студентів ІІ курсу

Мета навчальної практики студентів – ознайомлення із системою навчально-виховної, позакласної та позашкільної роботи вчителя з фахової дисципліни та школи в цілому

Основні завдання практики:

- ознайомлення з теоретичною й практичною системою функціонування комплексу навчально-виховної роботи;

- надбання і розвиток навичок в організації самостійного проведення навчально-виховної роботи з учнями з урахуванням їх вікових особливостей;

- поглиблення зв’язку теоретичного навчання і практичної діяльності, стимулювання прагнення до вивчення спеціальних та педагогічних дисциплін і удосконалення своїх педагогічних здібностей.

Зміст роботи

1. Ознайомлення з основними напрямками роботи загальноосвітньої школи та умовами роботи школи. Бесіда з директором школи та організатором позакласної та позашкільної роботи. Бесіда з класним керівником та вивчення системи планування класного керівника. Вивчення санітарно-гігієнічних умов школи з допомогою лікаря (оцінка режиму роботи, умов трудового навчання та фізичного виховання, режиму харчування, стану здоров’я учнів та ін.).
2. Ознайомлення із змістом, формами, методами роботи шкільних громадських організацій та самоврядуванням. Бесіди з керівництвом організацій. Вивчення планів і мети роботи організацій. Відвідування уроків. Відвідування заходів, які проводять шкільні громадські організації.
3. Вивчення системи роботи кабінетів фахових дисциплін. Бесіда з завідувачем кабінету. Ознайомлення з програмами та планами роботи. Відвідування уроків. Ознайомлення з навчально-матеріальною базою.
4. Вивчення системи роботи класного керівника та методики організації морального та екологічного виховання. Ознайомлення з документацією та формами роботи класного керівника. Допомога в організації та проведенні заходів. Проведення залікового заходу. Знайомство з роботою батьківського комітету. Знайомство з батьками учнів. Анкетування, бесіди, тестування учнів. Перевірка щоденників та зошитів.
5. Ознайомлення з формами естетичного виховання. Відвідування шкільних меморіальних кутків та музею. Відвідування музею та картинної галереї. Проведення бесід за індивідуальним планом класного керівника.
6. Проведення мікро- дослідження з педагогіки згідно тематиці дослідницьких завдань.

Педагогічна практика студентів ІІІ курсу

Мета навчальної практики студентів – ознайомлення із системою навчально-виховної, позакласної та позашкільної роботи вчителя з фахової дисципліни та школи в цілому; формування уміння конструювати і організовувати окремі елементи процесу навчання з фахового предмету; вивчати досвід навчально-виховної, позакласної роботи вчителів-предметників та класних керівників у колективах учнів 5 - 9 класів.

Завданнями даного виду практики є:

1. надбання і розвиток навичок в організації самостійного проведення навчально-виховної роботи з учнями з урахуванням їх вікових особливостей;
2. розвиток практичних умінь проведення навчально-виховної роботи з фахового предмету з класом;
3. розробка матеріалів та проведення 1-2 пробних уроків із фахового предмету;
4. участь у проведенні індивідуальних і групових додаткових занять із фахового предмету;
5. вивчення сучасних педагогічних технологій та передового педагогічного досвіду вчителів;
6. набуття навичок та вмінь спостерігати і аналізувати стан навчально-виховної роботи школи в цілому та в межах окремого класу.

Зміст діяльності студентів-практикантів під час практики

1. Ознайомитися із шкільними кабінетами фахових предметів.
2. Вивчити зміст календарного та тематичного планів вчителя фахових предметів, за яким закріплений студент-практикант.
3. Підготувати і провести 1-2 пробні уроки з фахових предметів у відповідності до календарного та тематичного планів вчителя з фахової дисципліни.
4. Описати досвід роботи вчителя з фахових предметів, за яким закріплений студент.
5. Розробити і провести один позакласний захід із фахової дисципліни.
6. Вести виховну роботу в закріпленому класі, оформити та представити 2 повні розробки проведених виховних заходів.
7. Здійснити один повний аналіз відвіданого уроку з фахової дисципліни.
8. Вести щоденник спостережень з аналізом відвіданих уроків вчителя фахової дисципліни (згідно розкладу).

Педагогічна практика студентів IV курсу (виробнича)

Зміст і характер діяльності студентів відрізняються від попередньої практики своєю різноманітністю і самостійністю, і є більш наближеними до реальної професійної діяльності вчителя фахового предмету та класного керівника в основній школі.

Головна мета - оволодіння методиками здійснення навчально-виховної діяльності та формування вмінь і навичок самостійного проведення навчально-виховної та позакласної роботи з учнівськими колективами в основній школі (5-9 класи), спонукання студентів до професійного самовдосконалення.

Завданнями даного виду практики є:

Ознайомитися з:

1. системою навчально-виховної та позакласної роботи в основній школі в цілому;
2. порядком ведення шкільної документації;
3. специфікою методики роботи вчителя з фахового предмету основної школи;
4. специфікою позакласної роботи вчителя з фахового предмету основної школи;
5. специфікою роботи класного керівника прикріпленого класу основної школи.

Оволодіти:

1. практичними навичками роботи з методичною та науковою літературою;
2. вміннями підготовки до проведення уроків фахового предмету в основній школі;
3. практичними навиками проведення уроків різних типів фахового предмету в основній школі;
4. навиками проведення виховної роботи, практичними вміннями керівництва гуртковою роботою та організацією заходів позакласної роботи під керівництвом вчителя-предметника основної школи;
5. навиками та вміннями постійного професійного вдосконалення, робота з науково-методичною літературою та вивчення сучасних педагогічних технологій в роботі вчителів;
6. оволодіти вміннями застосування різних методів педагогічного дослідження в процесі роботи над проблемою, визначеною завданнями курсової роботи.

Навчитися:

1. спостерігати та аналізувати стан навчально-виховної роботи школи в цілому, так і в межах окремого класу основної школи;
2. підбирати навчальний матеріал у відповідності до завдань уроку та психолого-педагогічних особливостей класу;
3. оптимально підбирати, поєднувати та узгоджувати методи, засоби і форми навчання фахового предмету в основній школі.

Зміст діяльності студентів-практикантів під час практики

1. Ознайомитися із шкільним кабінетом з фахового предмету.
2. Вивчити зміст календарного та тематичного планів вчителя з фахового предмету, за яким закріплений студент-практикант.
3. Систематично відвідувати уроки вчителів та студентів-практикантів, здійснювати їх аналіз та фіксувати результати спостережень у щоденнику.
4. Виготовляти наочні посібники, дидактичні матеріали.
5. Розробити та провести позакласний захід із фахового предмету в основній школі.
6. Вести виховну роботу в закріпленому класі, оформити та представити повні розробки проведених виховних заходів.
7. Проводити уроки різних типів із застосуванням різноманітних засобів навчання згідно розкладу закріпленого класу основної школи.
8. Організовувати і використовувати різні форми робити на уроках із фахових дисциплін у старшій школі.
9. Опанувати системою роботи вчителів з фахового предмету, класних керівників основної школи.

Спеціальність: 7.04020301 Фізика (за напрямами)^*

Галузь знань 0402 Фізико-математичні науки

Педагогічна практика студентів 1 курсу магістратури вчителя (виробнича)

Зміст і характер діяльності студентів відрізняються від попередньої практики тим, що проводиться в старшій школі і передбачає виконання більш складніших завдань.

Головна мета - оволодіння методикою та формування вмінь та навичок самостійного проведення навчально-виховної та позакласної роботи з учнівськими колективами в старшій (10-11 класи) школі, спонукання студентів до професійного самовдосконалення.

Завдання даного виду практики є:

Ознайомитися з:

1. · системою навчально-виховної та позакласної роботи в старшій школі в цілому;
2. · порядком ведення шкільної документації;
3. · специфікою методики роботи вчителя з фахового предмету в старшій школі;
4. · специфікою позакласної роботи вчителя з фахового предмету в старшій школі;
5. · специфікою роботи класного керівника прикріпленого класу старшої школи.

Оволодіти:

1. ·практичними навичками роботи з методичною та науковою літературою;
2. ·вміннями підготовки до проведення уроків фахового предмету в старшій школі;
3. ·практичними навиками проведення уроків різних типів;
4. ·навиками проведення виховної роботи, практичними вміннями керівництва гуртковою роботою та організацією заходів позакласної роботи під керівництвом вчителя-предметника та класного керівника в старшій школі;
5. ·вміннями застосування різних методів педагогічного дослідження в процесі роботи над проблемою, визначеною завданнями дипломної роботи.

Навчитися:

1. ·спостерігати та аналізувати стан навчально-виховної роботи в старшій школі;
2. ·підбирати навчальний матеріал у відповідності до завдань уроку та психолого-педагогічних особливостей старшокласників;
3. ·оптимально підбирати, поєднувати та узгоджувати методи, засоби і форми навчання з фахової дисципліни в старшій школі.

Зміст діяльності студентів-практикантів під час практики:

1. ·ознайомитися із шкільним кабінетом з фахового предмету;
2. ·вивчити зміст календарного та тематичного планів з фахових дисциплін;
3. ·систематично відвідувати уроки вчителів та студентів-практикантів, здійснювати їх аналіз та фіксувати результати спостережень у щоденнику;
4. ·виготовлення наочних посібників, дидактичних матеріалів;
5. ·розробка та проведення позакласного заходу із фахової дисципліни;
6. ·проведення уроків різних типів з застосуванням різноманітних засобів навчання згідно розкладу прикріпленого за студентом класу;
7. ·організовувати і використовувати різні форми робити на уроках з фахових дисциплін в старшій школі;
8. ·вивчення передового педагогічного досвіду вчителів - предметників, класних керівників в старшій школі.

Спеціальність: 8.04020301 Фізика (за напрямами)^*

Галузь знань 0402 Фізико-математичні науки

Педагогічна практика студентів 1 курсу магістратури викладачів

Викладацька та науково-дослідна практика магістрантів передбачена за навчальним планом у І і ІІ семестрах. Даний вид практики проводиться на базі вищого навчального закладу І-ІV рівнів акредитації.

Мета - формування навичок та вмінь навчальної, поза аудиторної і виховної роботи в колективі студентів вищих закладів освіти, спонукання магістрантів до педагогічної творчості в науково-дослідницькій діяльності.

Завданнями даного виду практики є:

Ознайомитися з:

1. змістом та організацією навчального процесу на кафедрі, факультеті;
2. плануванням навчально-виховної, організаційно-методичної роботи кафедри, факультету;
3. станом впровадження та особливостей організації кредитно-модульної системи навчання;
4. станом навчально-виховної роботи у ВНЗ;
5. передовим науково-педагогічним досвідом;
6. матеріально-технічною базою факультету, наявними технічними засобами навчання.

Оволодіти:

1. уміннями організації основних форм навчання у вищій школі;
2. вміннями професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;
3. методичними вміннями викладання відповідних навчальних дисциплін у системі ВНЗ;
4. навичками та вміннями складання робочих програм.

Навчитися:

1. складати робочі програми з певних дисциплін та план роботи студентського гуртка;
2. розробляти план організаційної та виховної роботи куратора академічної групи;
3. розробляти плани-конспекти лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять з певної дисципліни та проводити їх;
4. проводити науково-дослідну експериментальну роботу з метою підготовки матеріалів до магістерської випускної роботи.

Зміст діяльності студентів-практикантів під час практики:

1. Відвідування лекційних, практичних, семінарських і лабораторних занять викладачів кафедри, здійснення їх аналізу та фіксування результатів спостережень у щоденнику.
2. Розробка плану-конспекту і проведення лекції з навчальної дисципліни у відповідності до робочої програми лекційного курсу.
3. Розробка конспекту практичного, семінарського чи лабораторного заняття та його проведення.
4. Здійснення самоаналізу та обговорення проведеного заняття за участю керівника практики.
5. Розробка та проведення виховної години в студентській групі.
6. Розробка та проведення заняття студентського гуртка відповідно до спеціальності.
7. Вивчення досвіду навчально-виховної роботи викладачів кафедри, кураторів.

Розклад занять