ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР!

(інтерв'ю з однією із найкращих випускниць

 факультету фізики, математики та інформатики

Інною Криворучко)

 

Інно, розкажіть трохи про себе: звідки родом, де навчалися?

– Народилася я в мальовничому селі Крутеньке Голованівського району. Сім’я у мене не велика – батьки, я і менший брат, проте в дитинстві сумувати не доводилося, бо завжди була весела компанія. Навчалася я в Крутеньківській ЗОШ. Шкільні роки були яскравими, насиченими – друзі дитинства, хороші вчителі та наставники.

Ви стали випускницею, абітурієнткою. Чому вирішили вступити на факультет фізики, математики та інформатики?

– Закінчуючи 11-й клас, я до останнього не знала, ким я хочу стати за фахом. Але, все ж таки, треба було визначитись. Про існування факультету фізики, математики та інформатики в УДПУ імені Павла Тичини я дізналася від знайомих, як і про те, що для вступу потрібна була математика та фізика. Предмети на ЗНО здавала такі: фізика, історія України та українська мова. Документи я подала на 2 факультети в УДПУ імені Павла Тичини: фізико-математичний (спеціальність 014 Середня освіта (Математика) та 014 Середня освіта (Фізика)) та факультет початкової освіти. Після подачі документів зателефонували із фізико-математичного факультету і сказали, що пройшла на обидві спеціальності, і на факультет початкової освіти теж пройшла. Дуже важко було вибирати, куди ж все таки піти… В останню ніч (перед тим, як треба було обрати, на якому з факультетів залишити оригінали сертифікатів) я все ж вирішила піти саме на фізмат (на спеціальність «Фізика»).

Група фізиків включала 16 хлопців і 1 дівчину. Як Ви почувались у цілковито чоловічому колективі?

– Хлопців дійсно у нас багато. Пам’ятаю, як страшно було в перший день на парах – сиділа одна і повна аудиторія хлопців, не звикла я тоді до такої компанії. Але з часом стало простіше – ми познайомилися, подружилися… До кінця 5-го курсу мої однокурсники стали мені як рідні. Веселі, добрі, завжди готові допомогти та підтримати. За час навчання з ними я зрозуміла, що у чоловічому колективі почуваю себе комфортніше, ніж у жіночому. З хлопцями простіше знайти спільну мову.

Чи спілкуєтесь Ви нині із студентськими друзями?

– Звісно спілкуємось, ми телефонуємо один до одного, переписуємося та слідкуємо в соціальних мережах, адже надзвичайно цікаво дізнатись, як у кого склалось життя після закінчення університету.

Яким було Ваше студентське життя?

– Навчання було досить насиченим. Згадую лекції з фізики, астрономії. Вони були настільки цікавими, що всі студенти слухали із роззявленим ротом. Ми вивчали найцікавіше — навколишній світ. Відчували свою елітарність. Разом з тим, вдало поєднували час навчання і розваг. Разом цікавіше і готуватись до іспитів, і святкувати Новий рік та День студента, проводити наукові дослідження, і відпочивати влітку. Ми як одна велика і дружня родина. Згадую незабутні події: Презентацію І курсу, святкування Декади факультету, тижнів фізики, математики та інформатики, фестивалі «Педагогічна творчість», «Студентська весна», «Міс університет», різноманітні конкурси, квести.

Які викладачі суттєво на Вас вплинули?

Це Михайло Мартинюк, Юрій Краснобокий, Марина Декарчук, Ігор Ткаченко, Юлія Решітник. І не можна не згадати чудового декана, яка зберігає традиції нашого факультету - Тетяну Махомету. Наші викладачі спонукають студентів ставити багато запитань і шукати на них відповіді. Знання, які викладачі передають студентам є якісними та інноваційними.

Що б Ви змінили у системі освіти і яким чином?

– Найбільш правильний, на мою думку, тренд сучасної освіти – це освіта через науку. Це пояснюється тим, що, коли студент бере участь у науковому пошуку, науковій діяльності, він легше засвоює теоретичний матеріал. Тому на нашому факультеті активно впроваджується цей тренд. Коли студент прослухав лекцію, навіть дуже цікаву, цього може бути недостатньо для розуміння проблеми, тому нам надають можливість підкріпити теоретичні знання дослідами у лабораторії, самостійними дослідженнями. Це посилює ефект від лекцій у рази. Крім того, студенти, які займаються під час навчання в університеті науковими дослідженнями, на мою думку, набагато успішніші у майбутньому.

Скажіть, будь ласка, які перспективи у Вас зараз? Чим займаєтеся і що плануєте робити?

– Наразі я працюю старшим лаборантом на кафедрі інформатики та ІКТ факультету фізики, математики та інформатики. Основним моїм завданням є робота з документацією кафедри. Паралельно працюю заступником директора з педагогічної роботи в дитячому таборі «Артек-Буковель», де займаюсь організацією дозвілля дітей. Щось кардинально змінювати не планую, але хотіла б спробувати себе в новій діяльності.

Якби повернути час, то Ви вступили б на факультет фізики, математики та інформатики чи обрали б іншу спеціальність?

– З упевненістю можу сказати, що, повернувши час на 5 років назад, знову обрала б факультет фізики, математики та інформатики та спеціальність «Фізика». Адже на кожному етапі навчання я здобувала ті знання, які мені були потрібні. Ціную та вдячна за життєвий досвід і те, що УДПУ навчив мене наполегливості та відповідальності під час навчання. Дуже хотілося б пережити знову ті чудові моменти.

І наостанок порадьте: чому Ви рекомендуєте абітурієнтам вступати на факультет фізики, математики та інформатики?

– Тому що вчитель – це дуже потрібна професія. Кожному випускнику гарантовано працевлаштування за фахом. Варто зазначити, що викладачі факультету готують висококласних професіоналів, здатних генерувати яскраві наукові ідеї задля вирішення прикладних завдань, що стоять перед людством. Тому, якщо навіть людина працюватиме в іншій сфері, то знання точних наук не буде зайвим у повсякденному житті. Окрім того, випускники, що знайшли себе у науці, часто продовжують свою наукову діяльність і згодом залишаються працювали на факультеті викладачами (багато викладачів – випускники УДПУ імені Павла Тичини).

Юлія Решітник, куратор групи:

«Інна поєднує в собі якості організатора, викладача, дослідника. Вона –  цілеспрямована та принципова людина, у якої слово ніколи не розходиться з ділом. Вміє організувати команду, об’єднати людей заради досягнення спільної мети. А головне – Інна вміє чути іншу людину. За це вона завжди отримує високі оцінки від викладачів, студентів та учнів. Такими випускниками університет має пишатися».

«Багато хто рівняється на Інну Ігорівну. Вона нам дуже подобається як педагог-організатор, адже кожного дня ми бачимо її сумлінну роботу, індивідуальний підхід до кожного, а проведені заходи дуже згуртовують нас: ми навчаємось працювати в команді, підтримувати одне одного, спільно шукати шляхи розв’язання тих чи інших завдань, долати вершини» – ділиться думками Катерина Рущак – артеківка 8 загону.